Продукция Dynamix: ADSL2+,SHDSL,HomePNA 3.0,VoIP,E1,PowerLine. Модемы, маршрутизаторы, мосты, концентраторы, стойки. Россия, Украина, Европа

Смотрите также на других языках:   UA Українською мовою. DYNAMIX - обладнання широкополосного доступу: xDSL, ADSL, ADSL2+, SHDSL, HomePNA 3, VoIP, E1. Модеми, маршрутизатори, мости, концентратори, шлюзи, стійки. Вектор, Україна  EN  Broadband solutions - DYNAMIX: xDSL, ADSL, ADSL2+, SHDSL, HomePNA 3, VoIP, E1. Modem, routers, bridge, switches, gateway, DSLAMs. Europe, Germany 

Продукция Dynamix: ADSL2+,SHDSL,HomePNA 3.0,VoIP,E1,PowerLine. Модемы, маршрутизаторы, мосты, концентраторы, стойки. Россия, Украина, Европа

  Основная | Продукция | Новости| Контакты | Поддержка| Форум | Решения | FAQ | Продажа |


Ставка на інтелект

   Із багатьма керівниками іноземних компаній ми обговорюємо особливості ведення бізнесу в нашій країні. Як «почуває» себе український виробник телекомунікаційного обладнання за кордоном?


   На жаль, представлення українською компанією телекомунікаційного обладнання під власною торговою маркою на західному ринку сьогодні явище досить рідкісне. Тим цікавіше для нас було дізнатися про особливості роботи в різних регіонах світу, вимоги до обладнання, ставлення до українських компаній. Про цей та інші аспекти діяльності компанії «Вектор» Київ, яка постачає рішення для широкосмугових мереж доступу в Україні, Росії, країнах Західної Європи та ін., її керівник Ігор Паламарчук розповів нашому виданню.

Які основні відмінності спостерігаються в різних регіонах світу щодо продукції, яка пропонується, та попиту на неї?

Ігор Паламарчук:
  Особливих відмінностей у роботі на ринках ближнього зарубіжжя немає. Приблизно та ж сама технологічна база, технічний та організаційний рівні залежать від економічних чинників і відрізняються в межах одного-двох років. Застосовується в принципі однотипне устаткування. Тобто пристрої, які добре зарекомендували себе на ринку однієї країни, активно використовуються і на ринку іншої. Присутні, безумовно, й політичні фактори. Наприклад, грузинський ринок орієнтований на поставки устаткування з України, а не Росії. Середньоазіатські республіки намагаються працювати через Росію, хоча й там ми вже маємо постійних партнерів.

На території далекого зарубіжжя все принципово не так. Працювати значно важче, оскільки існує безліч обмежень. З одного боку - «вільний ринок», а з іншого - державне регулювання ринку постійно висуває нові вимоги до продукції. Зокрема, екологічні. Наприклад, до її упаковки або щодо відсутності у складі устаткування певних речовин (свинцю, кадмію, ртуті тощо). Якщо продукція не відповідає цим вимогам, то взагалі не вдасться її продати.
   При цьому якихось упереджень до обладнання української компанії немає. Проте, якщо в нас звичайним вважається гарантійний строк один рік, то в Європі устаткування з гарантією менше трьох-п’яти років просто не розглядається. У результаті ми збільшуємо строк гарантії. Крім усього іншого виробник повинен забезпечувати певну рекламну підтримку своєї продукції, інакше супермаркет просто не візьме її на реалізацію.
   Стосовно ринку Південної Америки (ми поставляли своє обладнання і в деякі країни цього регіону), можна сказати, що він сильно відрізняється від решти. Там є тяжіння до найновіших, іноді навіть не апробованих рішень. Велике поширення отримали HomePNA для доставки відеоконтенту, PowerLine, який дозволяє передавати дані по електропроводці зі швидкістю до 200 Мбіт/c.

Як компанія позиціює себе на західному ринку?

 І.П.: Для нас наразі на першому етапі основним є ринок альтернативних операторів, тобто компанії, які поки не мають традиційних постачальників, не зв’язані постійними контрактами тощо. Вони починають із невеликих обсягів закупівель, поступово переконуються в якості обладнання та сервісу. Адже для виходу на західний ринок потрібно дуже багато часу. Працюючи два роки в Європі, я наразі не можу сказати, що ми маємо якісь реальні успіхи - ми ще в процесі виходу. Коли ж наше обладнання працюватиме на ринку протягом трьох-п’яти років і одержить відповідні відгуки, тоді ми зможемо вести переговори з великими національними операторами.

Які продукти користуються більшим попитом на різних ринках? Із чим це пов’язано?

І.П.: Насамперед, це визначається рівнем розвитку комунікацій у регіоні. Принципових відмінностей, певно, немає. Але на західному ринку вже не актуальна тема SDH-обладнання, зараз там цікавляться DWDM-рішеннями високого рівня, які дозволяють більш ефективно використовувати вже побудовану мережу. У нас наразі основний наголос робиться на устаткуванні для побудови опорних мереж. Стосовно кінцевого обладнання, то там, як і тут, популярні безпроводові та ADSL-пристрої. У Європі, щоправда, на відміну від нас, уже практично не купують модемів для комутованих ліній.

Які конкурентні переваги рішень Вашої компанії, про які Ви інформуєте своїх замовників?

І.П.:
Ми намагаємося поставляти обладнання, що добре працює, і при цьому намагаємося, на скільки це можливо, знижувати ціну на нього. Ми розуміємо, що не можемо називати себе брендом «А»-класу, - за ім’я нам платити не будуть. Тому при підборі обладнання ми змушені враховувати саме цінові характеристики. Крім того, ми підходимо до рішень комплексно. Тобто намагаємося робити так, щоб на базі наших продуктів можна було вирішити будь-яке завдання. Тому постійно розширюємо спектр пропонованої продукції.

На Вашу думку, які основні вимоги повинні висуватися до телекомунікаційного обладнання для корпоративних замовників та операторів, а також для кінцевого бізнес- і приватного користувача?

І.П.: У першу чергу, надійність - можливість роботи протягом кількох років без додаткового обслуговування. По-друге - масштабованість, коли за необхідності кількість каналів зв’язку можна легко збільшити. Устаткування має забезпечувати захист інвестицій - задовольняти запити компанії протягом п’яти-шести років. Керованість і резервування також є важливими складовими.
   Для клієнтського обладнання все залежить від конкретного завдання. Але найважливішим є легкість в експлуатації та настроюванні. Чим менше клієнт знає про устаткування і чим менше йому доводиться звертатися до інструкції, тим краще.

Яким Ви бачите сьогодні сценарій розвитку телекомунікаційних технологій?

І.П.: Якщо коротко, замовник повинен одержати комунікаційний канал у будь-якому місці та в будь-який час. А як це реалізовано, його в принципі не цікавить. Це проблема тих, хто будуватиме комунікації. Щодо принципів побудови, то в будь-якому разі об’єкти інфраструктури повинні бути проводовими (оптоволоконними). Адже сьогодні і в близькому май­бутньому це найбільш надійне середовище передачі, що забезпечує максимальну продуктивність. «Остання миля» поступово ставатиме безпроводовою. Корпоративні мережі будуть комбінованими.


Чи можете Ви назвати деякі найбільш цікаві, на Ваш погляд, проекти в нас і за кордоном, де використовується обладнання Dynamix?

І.П.: Серед наших великих замовників - Укрзалiзниця, «Промінвестбанк», «Правексбанк», «Укрсоцбанк», «Укртранснафта», ДПМ Укртелекому, Збройні сили, багато українських інтеграторів.

   Близько року тому компанія «Вектор» Київ стала активно розвивати свою мережу партнерів в Україні. З чим це пов’язано? Які зміни протягом цього часу відбулися в спектрі продукції, яку Ви пропонуєте?

І.П.: Пояснення досить прості. Приблизно рік тому засновники компанії розійшлися в поглядах стосовно шляхів подальшого ведення бізнесу. У зв’язку з цим було прийнято рішення розділити його. Кожен із нас почав реалізацію власної бізнес-стратегії. Ми вважаємо, що шлях компанії «Вектор» Київ - перехід від постачання клієнтського устаткування до постачання обладнання для побудови інфраструктури - «інтелектуально більш місткіший» за своєю суттю. Ми перенесли увагу на поставки рішень для оптичних мереж (CWDM, DWDM), продукти, що реалізують технологію PON (Passive Optical Network).
   Друга частина бізнесстрате­гії - просування власного бренда. Ми не «колекціонуємо» зараз набір торгових марок, які представляємо, не намагаємося підписати безліч дистриб’юторських договорів із виробниками. Ми шукаємо постачальника, який може зробити необхідне нам обладнання або змушуємо його доробити наявні моделі під наші замовлення. І виводимо цю продукцію на ринок під власним брендом.

Що являє собою партнерська мережа «Вектор» Київ? Які плани щодо її розвитку, а також розвитку сервісів для користувачів?

І.П.: Партнерська мережа почала формуватися досить давно. Однак зараз у зв’язку з появою нового обладнання в нас з’явилися нові партнери, з якими ми раніше взагалі не працювали. Деякі компанії перестали з нами співпрацювати, оскільки з нашого продуктового ряду випали модеми. Ми вважаємо цей напрямок безперспективним.
   По-перше, ми повністю змінили роботу наших маркетингових структур і запланували більшу програму семінарів із різних напрямків. По-друге, підвищили вимоги до підготовки свого персоналу. Відповідно одним із завдань бачимо підвищення кваліфікації персоналу замовників і партнерів. І по-третє, в умовах, коли спектр обладнання постійно розширюється, ми займаємося пошуком нових співробітників, які могли б його супроводжувати і продавати.

Які основні результати діяль­ності компанії і як би Ви описали завдання, що стоять перед компа­нією на найближчий рік?

І.П.: Останній рік був для нас роком реструктуризації. Тому ми не ставили перед собою великих завдань. Однак ми одержали 25 % зростання обороту - в основному за рахунок продажів в Україні. Це стало можливим завдяки продажам більш «важкого» «інтелектуально місткого» обладнання.
   Я вважаю, що на будь-якому ринку, де сьогодні працює компанія, ми повинні закріпити свій імідж як постачальника рішень, а не постачальника коробок.

Источник: Газета  "ДК Зв'язок"  №15,  2007 год

Данная статья из газеты "ДК Зв'язок"  по оформлению несколько отличается от ее печатной версии, что вызвано особенностями подготовки ее для ВЕБ сайта.